СЛОБІДСЬКИЙ КРАЙ
Відродити сільську школу

Хто допомагає освітянам Харківщини

Попри те, що навчальний рік уже стартував, деякі школярі Харківської області продовжують навчатися за старими партами та під дахом, що протікає. Особливо це стосується сільських шкіл у найвіддаленіших куточках районів.
Сусіди на допомогу

У сільських школах для повноцінного освітнього процесу подеколи не вистачає ремонту, а інколи – шкільного обладнання та підручників. А виправити або хоча б покращити ситуацію зараз у таких навчальних закладах області взялися «кордонні» сусіди – організатори проекту «Ремонт і постачання обладнання для сільських шкіл Харківської області», Польський центр міжнародної допомоги разом з донором, яким виступив «Фонд міжнародної солідарності» імені Лєха Валенси, а також їх український партнер – ВО «Українські рубежі». Кому найбільше потрібна допомога, обирали серед 24 районів.

– Ще коли проект стартував, за дорученням обласної адміністрації провели моніторинг по всіх районах області, але головною умовою проекту мало бути те, що в обраних школах буде максимальна кількість дітей переселенців, – повідомив заступник директора Департаменту науки і освіти Харківської обласної державної адміністрації Володимир Ігнатьєв. – Після узагальнення ми запропонували список і передали його польській організації.

Також важливим моментом було те, щоб в обраних закладах освіти кількість учнів перевищувала 80, адже, за словами організаторів, ремонтувати малокомплектні школи, які можуть невдовзі закритися, немає сенсу. Віце-президент ВО «Українські Рубежі» з гуманітарних питань Олексій Алмазов розповів, що в ході підготовки проекту було відібрано 10 шкіл, які найбільше потребують ремонту, а частка дітей переселенців тут становить 5–10 % від загальної кількості учнів.

За інформацією заступника директора Департаменту науки і освіти Харківської обласної державної адміністрації Володимира Ігнатьєва, станом на 1 вересня 2016 року в загальноосвітніх школах області навчаються 4884 дітей переселенців з Донецької та Луганської областей. У сільських школах їх частка сягає близько 2000. А от у дошкільних закладах області виховується 1646 дітей переселенців.

Віддалені, але важливі

Так, серед шкіл, які опинилися у «польському списку», – навчальні заклади сіл Кам'янка, Червоний Оскіл, Студенок, Мала Комишуваха Ізюмського району.

– До початку нового навчального року в нашому НВК змінили 67 вікон, у вересні планують оновити вікна й у спортзалі, – розповіла завідувач господарською частиною Студенокського навчально-виховного комплексу Надія Рийкуш. – Також у школі необхідно оновити меблі, тому польські благодійники пообіцяли надати потрібне шкільне обладнання у стислі терміни.

Також в Ізюмській районній державній адміністрації повідомляють, що ще тривають роботи із заміни вікон у Малокомишуваській загальноосвітній школі та із заміни міжкімнатних дверей у Червонооскільському навчально-виховному комплексі.

У Борівському районі обрали освітні заклади сіл Піски-Радьківські та Ізюмське. Також ремонтні роботи провели у школах сіл Стара Покровка, Базаліївка, Мосьпанове на Чугуївщині та Гусарівка Барвінківського району.

– На сьогодні ремонт завершили не в усіх закладах. Зараз роботи закінчили в сімох школах, і майже всі вони стосувалися утеплення приміщення, тому замінювали вікна та двері, – розповів Олексій Алмазов. – У двох школах буде відремонтовано дах, один випадок з'явився несподівано.

Йдеться про школу в селі Кам'янка Ізюмського району, де в серпні через негоду рухнула покрівля, а оскільки її площа – 1200 кв. м, ремонт даху обійдеться дорожче, ніж передбачено кошторисом на ремонт закладу в рамках проекту. Тому для того, щоб допомогти провести такий капітальний ремонт, організатори залучать додаткові кошти.

Тому в проекті, замість попередньої школи, візьме участь навчальний заклад зі Зміївського району, який саме – скоро вирішать. Також буде оголошено повторний тендер, у рамках якого визначать і підрядника.

А от у Базаліївській школі Чугуївського району от-от розпочнетьсяремонт підлоги .

– Нам уже встановили троє пластикових дверей, одні з яких вхідні, а також найближчим часом перестелять підлогу у двох коридорах, – розповіла директорка школи Тетяна Криворучко. – Вікна не змінювали через те, що ми вже впоралися з цим завданням за минулі роки, аби у школі було тепло.

Також організатори зазначили, що у школах, де ремонт ще триває, зараз ідуть заняття, але підрядник працює у вихідні дні, тому навчальний процес не страждає. Керівник регіонального відділення Польського центру міжнародної допомоги Катаржина Шалбот повідомила, що в рамках проекту працює така система, яка передбачає три типи ремонту – великий, середній і малий. Так, у першу групу потрапили три школи, і на ремонт їм виділили 15 000 доларів. Середнього потребують три навчальні заклади, їх ремонт обійдеться у 7000 доларів. І до останньої групи потрапили чотири школи, на кожну з яких витратили близько 3000 доларів.

Нові парти, комп'ютери та проектори

Паралельно із завершенням першого етапу проекту, пов'язаного з ремонтом шкіл, відбувається підготовка його другого етапу, у ході якого 20 сільських шкіл Харківської області отримають навчальне обладнання. Повністю два етапи міжнародної допомоги організатори планують завершити до кінця листопада цього року.

– Обладнання буде оновлено у 20 школах області, – розповіла Катаржина Шалбот. – Його також розподілено за таким самим принципом, як і ремонти. Так, у вісім шкіл здійснять малі поставки обладнання на суму близько 2000 доларів, також буде по шість середніх і великих, сума яких становить майже 4000 та 6000 доларів відповідно.

Та хоч польські благодійники особисто побували у школах і побачили на власні очі потреби сільських закладів, вони впевнені, що потрібно насамперед запитати, чого не вистачає для комфортної та повноцінної роботи, необхідно в учителів, учнів і батьків. Тому визначитись із тим, яке обладнання отримає та чи інша школа, благодійникам допоможуть батьки та педагогічні колективи навчальних закладів.

А потреби в сільських шкіл дуже різні. Комусь потрібно змінити парти, стільці, а комусь для комфортної та повноцінної роботи не вистачає підручників, проекторів, комп'ютерів чи обладнання для кабінетів фізики, хімії.

– У нашій школі вже давно потрібно оновити меблі та парти, адже наші вихованці користуються ними вже близько 20 років, – зазначила директорка Базаліївської ЗОШ Тетяна Криворучко. – Також давно пора змінити плити на кухні, оновити холодильник. Проблемним моментом є і те, що сьогодні не вистачає і вуличного спортивного обладнання для занять на уроках фізкультури.

Важливою проблемою, з якою вже багато років пліч-о-пліч ідуть сільські школи, є недостатня кількість спеціалістів, які після отримання вищої освіти прийшли б у провінцію працювати. Обумовлює такий стан речей багато чинників: відсутність житла та перспектив для молодих у селі, мала зарплата. Особливо це стосується викладачів іноземної мови
– Сільська школа потребує молодих спеціалістів. В області близько 400 вільних вакансій на різні напрями викладання, – зазначив заступник директора Департаменту науки і освіти Харківської обласної державної адміністрації Володимир Ігнатьєв. – Така картина була напередодні навчального року. Зараз вакансії закриваються за рахунок праці пенсіонерів і вчителів, які викладають відразу по кілька предметів.

Тому сьогодні спеціалісти польської організації разом з вітчизняними освітянами будують стратегію, аби вирішити і цю проблему також. За їх словами, сьогодні триває активна робота над новим проектом, пов'язаним з дистанційною освітою, для реалізації якого теж потрібні донори.

Марина Проценко, спеціальний кореспондент

При використанні матеріалів публікації посилання на сайт "Слобідський край" є обов`язковим: http://www.slk.kh.ua/

Матеріал публікується в рамках проекту «Точне відображення Угоди про асоціацію Україна-ЄС в українських медіа», що реалізується Громадською організацією «Інтерньюз-Україна» у партнерстві з Товариством Лева та Фондом міжнародної солідарності (Польща).

Публікація цього матеріалу стала можливою завдяки підтримці американського народу, що була надана через Агентство США з міжнародного розвитку (USAID) та Міністерства закордонних справ Республіки Польща. Зміст публікації є виключно відповідальністю автора/редакції [вставити назву редакції] та необов'язково відображає точку зору USAID, уряду США та МЗС Польщі.
Made on
Tilda