Хоч малі господарства дійсно виглядають як крапля поряд із великими фірмами та холдингами, але займають вони важливу нішу серед сільськогосподарських товаровиробників. І щоб сприяти розвиткові малих господарств, Верховна Рада України прийняла 31 березня цього року Закон № 1067 «Про внесення змін до деяких законів України щодо стимулювання створення та діяльності сімейних фермерських господарств».

Так держава планує залучити дрібних виробників сільгосппродукції до організованого аграрного ринку, а також усунути посередників та створити кооперативні об'єднання. Передбачається, що такий рух має вплинути і на цінову політику, і на залучення іноземної підтримки.
Також цей Закон вводить у правове поле поняття сімейного фермерського господарства, діяльність якого забезпечуватимуть члени однієї родини.

– Зміни відносно нові, тому мало хто про них знає, особливо на практиці, – розповідає юрист компанії, що займається вирішенням земельних питань Вадим Проценко. – Узагалі, цей Закон спрямований на те, щоб простимулювати селян, які займаються сільським господарством в тіні, до створення таких сімейних фермерських господарств.

– Але її ще треба ще отримати, – зауважує юрист. – Щоб зробити це, кожна свиня, курка чи бджолина сім'я повинні бути на обліку та мати своє реєстраційне посвідчення, типу паспорта.
Для того щоб отримати таке посвідчення, потрібно пройти ряд бюрократичних процедур та витратити певні кошти. Але з іншого боку, це підтвердить, що господарство виробляє якісну та екологічну продукцію і є конкурентноспроможним.
На думку юриста, Закон має і деякі недопрацювання.

– Є деякі питання щодо оподаткування діяльності сімейних фермерських господарств. Зміни до ЗУ «Про фермерське господарство» передбачають створення сімейного фермерського господарства без статусу юридичної особи, тобто організувати його може фізична особа-підприємець самостійно або спільно з членами сім'ї, – говорить Вадим Проценко.
Згідно з вимогами податкового законодавства, на спрощеній системі оподаткування (4-та група єдиного податку) можуть перебувати сільськогосподарські товаровиробники, у яких частка товаровиробництва за попередній податковий (звітний) рік дорівнює або перевищує 75 %. Також у кодексі чітко прописали і визначення такого сільськогосподарського товаровиробника, яким може бути тільки юридична особа.
Виходячи з цього, фізична особа – підприємець не може перебувати на 4-й групі оподаткування єдиним податком.

– Таким чином, законодавець обмежує право фермерського господарства без статусу юридичної особи обирати спрощену систему оподаткування, яка найбільш поширена серед сільськогосподарських виробників, – розповів Вадим Проценко.

З душею до «Дубравушки»

Сімейне фермерство існувало на Харківщині ще до введення у правове поле цієї назви. Багато підприємств в області або продовжують батьківську справу, або вирішили «виростити» своє маленьке господарство до більшого. Так сталося із фермерським господарством «Дубравушка 2012», працівниками якого є сім'я Цяпка із Надеждиного Близнюківського району.
Сьогодні господарство займається молочним скотарством, але все починалося у 2000-х з домашньої садиби батька.

– Коли ми підросли, то зрозуміли, що потрібно розвиватися, бо сім'я велика, – розповів голова господарства Олександр Цяпка. – Коли розпалися колгоспи, ми отримали землю та телятник – вони і стали базою для нашого господарства.
Сім'я обладнала приміщення, куди перевели свою невелику тваринницьку ферму. На той час це п'ять корів, бичок і кінь, який був основним засобом транспортування. І з думками про те, що господарство не може стояти на місці, одноголосно вирішили: бути фермерському господарству. Так, у 2012 році кінцевим результатом їхньої невтомної праці та початком нової стало ФГ «Дубравушка 2012», очільником якої обрали старшого сина Олександра.
Сьогодні господарі обробляють 40 гектарів землі, з яких 21 виділила держава, а до решти ввійшли батьківські, материнські та дідівські паї. На своїх полях фермери вирощують кормову базу для свого дійного стада, переважно це бобові, кукурудза та люцерна.
Зараз у господарстві працюють п'ять братів: Олександр, Сергій, Костянтин, Іван, Микола, та, звичайно, на допомогу із своїм життєвим досвідом прийшов і їх батько Костянтин.

Щоб реалізувати свою продукцію на українському ринку, сімейне господарство уклало договір з відомою французькою компанією, яка займається виготовленням молочної продукції у 42 країнах світу – у близнюківської «Дубравушки» французи беруть сировину. Голова господарства розповів, що ціна, за якою в них купують молоко, занизька і становить 3,90 грн, але все ж таки краща за ту, що пропонують сільські пункти прийому молока.
Сьогодні «Дубравушка 2012» утримує 12 корів української чорно-рябої молочної породи, які дають за день по 24 літри молока кожна. Для такого високого результату господарі застосовують випасну систему, адже їхня кормова база невелика.

– У нас є доїльні апарати і відра та охолоджувач, який підтримує прийнятну для зберігання температуру молока +4 градуси, – розповів Олександр. – Також ми плануємо поставити молокопровід, але це перспективи на майбутнє, адже потрібно нарощувати дійне стадо.
Фермер розповів, що вони планували розширитися, і навіть інвестор для цього знайшовся, але передумав ризикувати власним капіталом у нестабільний час. Щодо податків, то у чоловіка теж своя думка.

Фермер зауважив, що його господарство – на загальній системі оподаткування, на яку вони перейшли, коли підстрибнув фіксований податок. Є й інші обов'язкові платежі: це оренда землі, за яку кожного щомісяця перераховують 2300 грн, а також раз на рік по 600 грн потрібно платити за власні паї. Ще у кінці року фермеру доведеться погасити податок на прибуток, а яким він буде, чоловікові страшно навіть уявити.

Чітка думка у молодого фермера і щодо децентралізації. Він погоджується, що податки мають не виходити за межі територіальної громади, а підтримувати соціально-економічну сферу села.

– Якщо я живу на близнюківській землі, то я повинен сплачувати податок у бюджет свого району, щоб він розвивався, щоб мої діти ходили в місцеву школу, яка наразі закрита, – поділився фермер.
Чоловік упевнений, що підтримки та дотації зі сторони держави жодному підприємцю не завадили б, але головне, що вплине на розвиток малих фермерських господарств, – це ціна на продукцію.

– Наприклад, якщо б ціна на молоко була 5 грн, а не 3,90, як зараз, то і справи йшли б веселіше, – говорить Олександр Цяпка. – У нас є потенціал для розвитку усіх аграрних галузей – і тваринництва, і рослинництва, тільки потрібна адекватна оцінка держави і врегульоване законодавство для їх розвитку.

Закордонна Ласунка
Те, що малі фермерські господарства – рушійна сила усього агарного сектору, давно вже зрозуміли в Євросоюзі. Як повідомили «СК» у Представництві ЄС в Україні, у 2013 році 96,6 % всіх господарств у ЄС велися однією фізичною особою. У більшості випадків ця людина виступає і фермером, і робітником, і менеджером, тому відповідні холдинги можна вважати сімейними фермами, на відміну від корпоративних ферм, які становлять 2,8 % усіх господарств (де власник є юридичною особою) або групи холдингів – 0,7 % всіх господарств (які належать групі фізичних осіб).

У цілому, на сільське господарство і промисловість, яка залежить від поставок сільськогосподарського сектора, припадає 6 % ВВП Європейського Союзу. Так, 15 млн підприємств забезпечують 46 млн робочих місць.

Однією з провідних європейських держав з виробництва і реалізації м'ясо-молочної продукції та стабільно високим рівнем життя є Данія. Тут сільське господарство займає більшу частину території цієї маленької країни площею 42 тис. 394 кв. км.

Данські фермери мають сотні гектарів землі, тваринницькі ферми і, відповідно, постачають на ринок овочі, молоко, м'ясо, яйця. Тому звичайні мешканці купують городину на ринках і в магазинах, не обтяжуючи себе веденням особистого землеробства.

– Ферми в Данії – великі ангари, які автоматично зачиняються у непогоду. Усюди чистота, як в аптеці, та повна комп'ютеризація, – розповіла українка Аліна Маковка, яка саме проходить практику на сімейній фермі в Данії. – Ферма, на якій я працюю, молода, функціонує вісім років. Але за цей час вона набрала обертів і вже сьогодні дохід господарству приносять 460 дійних корів.
Крім фермерської сім'ї, яка складається з чотирьох осіб, тут працюють усього п'ять найманих робітників.

– Для видою на фермі використовується апарат «Карусель», який досить поширений на Заході, – розповіла дівчина. – Тут у кожної корови вушні чіпи.
Закордонна Ласунка може давати до 30 літрів молока в день. Таке підприємство обійшлося сільгоспвиробнику в близько 110 млн євро.

– Фермери працюють дуже багато, є такі, що нічого не бачать, крім роботи, – розповідає Аліна Маковка. – На нашому підприємстві фермер має ще 300 га землі, де вирощує корми для свого господарства. Щоб обробляти таку територію, він придбав п'ять тракторів, на яких вправляється сам.
Державна підтримка тут займає важливе місце. У країні існує багато проектів і кредитів для підтримки аграріїв та розвитку їхнього господарства, а також виплачуються дотації.

Марічка Зорянська, кореспондент

При використанні матеріалів публікації посилання на сайт "Слобідський край" є обов`язковим: http://www.slk.kh.ua/

Матеріал публікується в рамках проекту «Точне відображення Угоди про асоціацію Україна – ЄС в українських медіа», що реалізується Громадською організацією «Інтерньюз-Україна» у партнерстві з Товариством Лева та Фондом міжнародної солідарності (Польща). Публікація цього матеріалу стала можливою завдяки підтримці американського народу, наданій через Агентство США з міжнародного розвитку (USAID) та Міністерство закордонних справ Республіки Польща. Зміст публікації є виключно відповідальністю редакції «Слобідський край» та не обов'язково відображає точку зору USAID, уряду США та МЗС Польщі.