СЛОБІДСЬКИЙ КРАЙ
Безвідходне життя
Коли на Харківщині зникнуть стихійні звалища
В Україні досі не розроблено єдиної національної стратегії поводження з відходами. І поки над нею працюють, на Харківщині по-своєму вирішують проблему сміття, аби вона не призвела до екологічної катастрофи.
Гори сміття, нестерпний сморід і зграї птахів і гризунів, що тягнуть звідти всякий непотріб. Таку картину можна побачити поблизу багатьох міст, селищ і сіл Харківщини. Хоча в області існують 78 офіційних місць видалення відходів, жителі Харкова та області продовжують викидати непотріб де їм заманеться. Окрім того, що такі звалища засмічують посадки, поля й луки, там постійно виникають пожежі, які можуть перекинутися на прилеглі будинки. Ті громадяни, які не викидають сміття на такі звалища, намагаються його самостійно спалити у дворі будинку чи на присадибній ділянці. І це також нерідко призводить до пожеж, констатують у ГУ ДСНС у Харківській області.
Боротися зі стихійними звалищами в області виходять щороку під час традиційного місячника «За чисте довкілля». Так, цього року в рамках акції було ліквідовано близько 2000 несанкційованих сміттєзвалищ, розповів директор Департаменту екології та природних ресурсів ХОДА Андрій Тимчук. Оцінити масштаби сміття «поза законом» можна виходячи з офіційних даних статистики: у 2015 році в Харківській області було утворено 1,7 млн т відходів, з яких спалили, утилізували чи видалили у спеціально відведені для цього місця
близько 903 тисяч тонн. Куди дівається решта непотребу – видно неозброєним оком. Адже після весняного генерального прибирання гори сміття знову виростають на старому місці.
Боротися зі стихійними звалищами в області виходять щороку під час традиційного місячника «За чисте довкілля». Так, цього року в рамках акції було ліквідовано близько 2000 несанкційованих сміттєзвалищ, розповів директор Департаменту екології та природних ресурсів ХОДА Андрій Тимчук. Оцінити масштаби сміття «поза законом» можна виходячи з офіційних даних статистики: у 2015 році в Харківській області було утворено 1,7 млн т відходів, з яких спалили, утилізували чи видалили у спеціально відведені для цього місця
близько 903 тисяч тонн. Куди дівається решта непотребу – видно неозброєним оком. Адже після весняного генерального прибирання гори сміття знову виростають на старому місці.
Смітники-фенікси
Департамент екології та природних ресурсів спільно з Державною екологічною інспекцією у Харківській області в червні здійснили вибіркове обстеження території низки районів і міст. За результатами цих перевірок виявлено смітники у Вовчанському, Дергачівському, Золочівському, Ізюмському, Красноградському, Куп'янському, Лозівському, Нововодолазькому, Сахновщинському районах та в містах Ізюм, Куп'янськ, Лозова і Люботин. Як повідомили «СК» у Державній екологічній інспекції, було ліквідовано п'ять стихійних звалищ, де накопичилось 3000 м3 сміття. До відповідальності за порушення екологічних вимог під час поводження з відходами притягнули 58 осіб, серед яких 25 голів органів місцевого самоврядування та їх заступників. Загальна сума штрафів склала 32 тисячі 725 гривень
Департамент екології та природних ресурсів спільно з Державною екологічною інспекцією у Харківській області в червні здійснили вибіркове обстеження території низки районів і міст. За результатами цих перевірок виявлено смітники у Вовчанському, Дергачівському, Золочівському, Ізюмському, Красноградському, Куп'янському, Лозівському, Нововодолазькому, Сахновщинському районах та в містах Ізюм, Куп'янськ, Лозова і Люботин. Як повідомили «СК» у Державній екологічній інспекції, було ліквідовано п'ять стихійних звалищ, де накопичилось 3000 м3 сміття. До відповідальності за порушення екологічних вимог під час поводження з відходами притягнули 58 осіб, серед яких 25 голів органів місцевого самоврядування та їх заступників. Загальна сума штрафів склала 32 тисячі 725 гривень
За даними ГУ статистики у Харківській області, протягом 2015 року на Харківщині утворено 1,7 мільйонів тонн відходів.
Із загального обсягу утворених відходів 56,4 % припадає на відходи, що утворились унаслідок економічної діяльності підприємств та організацій, 43,6% – у домогосподарствах.
З них спалено 55,201 тисяч тонн, а утилізовано - 283,927.
Видалено у спеціально відведені місця чи об'єкти - 563,956 тисяч тонн
Із загального обсягу утворених відходів 56,4 % припадає на відходи, що утворились унаслідок економічної діяльності підприємств та організацій, 43,6% – у домогосподарствах.
З них спалено 55,201 тисяч тонн, а утилізовано - 283,927.
Видалено у спеціально відведені місця чи об'єкти - 563,956 тисяч тонн
Та питання щодо безпечності викликають не тільки стихійні звалища, а й офіційні полігони ТПВ. За словами Андрія Тимчука, більшість з них не мають проектної документації або висновків екологічної експертизи. Саме тому районним адміністраціям та органам місцевого самоврядування доручили протягом липня провести інвентаризацію місць видалення побутових відходів і визначити їх реальний стан та обсяги накопичення. Цю роботу розпочали після засідання Кабінету Міністрів 1 червня, на якому вирішували, як не допустити в Україні повторення трагедії, що сталася на Грибовицькому полігоні Львівської області.
– Результати інвентаризації стихійних сміттєзвалищ будуть використані для вдосконалення схем санітарного очищення населених пунктів Харківської області, – зауважив головний еколог області.
– Результати інвентаризації стихійних сміттєзвалищ будуть використані для вдосконалення схем санітарного очищення населених пунктів Харківської області, – зауважив головний еколог області.
Стадіон замість звалища
Тим часом в області будують три нові сучасні сміттєпереробні комплекси. Цього літа запрацював комплекс із управління твердими побутовими відходами в Богодухівському районі. Він з'явився на місці стихійного звалища, на якому раніше часто траплялися займання та який загрожував місту екологічним лихом.
Зараз на полігоні встановлено обладнання, що дозволяє сортувати сміття і проводити його вторинну переробку. Всі органічні залишки компостують, застосовуючи спеціальні бактерії. У результаті за певний час відходи стануть добривами. Полігон обладнано автономною системою опалення, що працює на тих само відходах. У цілому за рік полігон зможе прийняти і обробити 65–70 тисяч кубічних метрів ТПВ. Як стверджують проектувальники, комплекс у Богодухові став першим в Україні, який працює за подібною технологією.
– Він стане прототипом 11 комплексів, які з'являться в Харківській області відповідно до нашої екологічної стратегії. Вони, згідно з розрахунками фахівців, повністю забезпечать область сучасними методами збирання, утилізації та переробки ТПВ, – повідомив голова ХОДА Ігор Райнін.
Зокрема, подібні комплекси мають з'явитися і Люботині, Вовчанську, Первомайському, Лозовій, Куп'янську та Ізюмі. Зараз шукають кошти на них. У подальшому сучасні полігони мають намір передати в концесію компаніям, що готові налагоджувати роздільне збирання сміття та закуповувати необхідне для цього обладнання. За словами директора Департаменту екології, одна з умов, яка цікавитиме місцеві органи влади при укладанні таких договорів, – який тариф буде встановлено компаніями на вивезення сміття для населення.
Однією з найболючіших була екологічна ситуація в Люботині Харківського району. Місцеве звалище у Воронячому яру накопичувало відходи понад 50 років. Сюди звозили сміття не тільки з Люботина, а й з Пісочина та Коротича, розташованих неподалік. За 10 років звалище розрослось до 14 гектарів і підібралось на відстань 300 метрів до житлових будинків. Постійний сморід, регулярні займання, внаслідок яких навкруги розносився отруйний дим, неабияк непокоїли місцевих мешканців. 2012 року на місці звалища вирішили будувати сучасний комплекс із утилізації відходів. Однак проект не влаштовував місцевих жителів, які зупинили будівництво ще до його початку.
– Такого роду об'єкти за законом мають зводити у трьох кілометрах від водойм, в одному кілометрі від меж міста та у 500 метрах від житлових будинків, плюс на такому полігоні має бути санітарна зона 500 метрів, – пояснює екоактивістка Марина Зайцева.
Минулого року будівництво все ж розпочали – за оновленим проектом, який, за інформацією замовника – Департаменту капітального будівництва ХОДА, пройшов усі екологічні експертизи й отримав необхідні дозвільні документи. Спочатку було припинено самовільне завезення нового сміття у Воронячий яр, тут установили огорожу. Минулого року голова ХОДА домігся виділення 30 млн грн з Державного фонду охорони навколишнього середовища. На полігоні провели рекультивацію частини сміття, щоб вивільнити 5 га території під новий комплекс. На сьогодні комплекс готовий на 50 %. Управління комунальними відходами тут здійснюватиметься так само, як і в Богодухові. Як стверджують у компанії «Ековтор», яка здійснює будівництво, така рекультивація дозволить навіть перетворити смітник на зону відпочинку. Єдине, що не можна буде робити на цій території, – вести сільське господарство. Таким методом, наприклад, було проведено рекультивацію в місті Гданську (Польща). На території колишнього звалища було побудовано стадіон, де проводилися матчі Євро-2012.
Ще один сучасний сміттєпереробний завод планують звести протягом трьох років на Дергачівському полігоні. Полігон, що експлуатується з 2005 року, щодня приймає близько 5–6 тис. куб. м відходів (понад 1,5 тис. т з міста Харкова), а щорічно – понад 1 млн куб. м. За інформацією Харківської міськради, тут буде багатопрофільний комбінат. Серед функцій підприємства – система роздільного збирання, сортування, рекультивація та переробка сміття. Він дозволить направляти на вторинну переробку 40–45 % відходів, що, у свою чергу, значно збільшить термін експлуатації полігону. Також на комплексі буде добуватися полігонний газ для виробництва електроенергії, яку поставлятимуть на енергоринок. Гроші (44 млн дол.) дасть Світовий банк.
.
Тим часом в області будують три нові сучасні сміттєпереробні комплекси. Цього літа запрацював комплекс із управління твердими побутовими відходами в Богодухівському районі. Він з'явився на місці стихійного звалища, на якому раніше часто траплялися займання та який загрожував місту екологічним лихом.
Зараз на полігоні встановлено обладнання, що дозволяє сортувати сміття і проводити його вторинну переробку. Всі органічні залишки компостують, застосовуючи спеціальні бактерії. У результаті за певний час відходи стануть добривами. Полігон обладнано автономною системою опалення, що працює на тих само відходах. У цілому за рік полігон зможе прийняти і обробити 65–70 тисяч кубічних метрів ТПВ. Як стверджують проектувальники, комплекс у Богодухові став першим в Україні, який працює за подібною технологією.
– Він стане прототипом 11 комплексів, які з'являться в Харківській області відповідно до нашої екологічної стратегії. Вони, згідно з розрахунками фахівців, повністю забезпечать область сучасними методами збирання, утилізації та переробки ТПВ, – повідомив голова ХОДА Ігор Райнін.
Зокрема, подібні комплекси мають з'явитися і Люботині, Вовчанську, Первомайському, Лозовій, Куп'янську та Ізюмі. Зараз шукають кошти на них. У подальшому сучасні полігони мають намір передати в концесію компаніям, що готові налагоджувати роздільне збирання сміття та закуповувати необхідне для цього обладнання. За словами директора Департаменту екології, одна з умов, яка цікавитиме місцеві органи влади при укладанні таких договорів, – який тариф буде встановлено компаніями на вивезення сміття для населення.
Однією з найболючіших була екологічна ситуація в Люботині Харківського району. Місцеве звалище у Воронячому яру накопичувало відходи понад 50 років. Сюди звозили сміття не тільки з Люботина, а й з Пісочина та Коротича, розташованих неподалік. За 10 років звалище розрослось до 14 гектарів і підібралось на відстань 300 метрів до житлових будинків. Постійний сморід, регулярні займання, внаслідок яких навкруги розносився отруйний дим, неабияк непокоїли місцевих мешканців. 2012 року на місці звалища вирішили будувати сучасний комплекс із утилізації відходів. Однак проект не влаштовував місцевих жителів, які зупинили будівництво ще до його початку.
– Такого роду об'єкти за законом мають зводити у трьох кілометрах від водойм, в одному кілометрі від меж міста та у 500 метрах від житлових будинків, плюс на такому полігоні має бути санітарна зона 500 метрів, – пояснює екоактивістка Марина Зайцева.
Минулого року будівництво все ж розпочали – за оновленим проектом, який, за інформацією замовника – Департаменту капітального будівництва ХОДА, пройшов усі екологічні експертизи й отримав необхідні дозвільні документи. Спочатку було припинено самовільне завезення нового сміття у Воронячий яр, тут установили огорожу. Минулого року голова ХОДА домігся виділення 30 млн грн з Державного фонду охорони навколишнього середовища. На полігоні провели рекультивацію частини сміття, щоб вивільнити 5 га території під новий комплекс. На сьогодні комплекс готовий на 50 %. Управління комунальними відходами тут здійснюватиметься так само, як і в Богодухові. Як стверджують у компанії «Ековтор», яка здійснює будівництво, така рекультивація дозволить навіть перетворити смітник на зону відпочинку. Єдине, що не можна буде робити на цій території, – вести сільське господарство. Таким методом, наприклад, було проведено рекультивацію в місті Гданську (Польща). На території колишнього звалища було побудовано стадіон, де проводилися матчі Євро-2012.
Ще один сучасний сміттєпереробний завод планують звести протягом трьох років на Дергачівському полігоні. Полігон, що експлуатується з 2005 року, щодня приймає близько 5–6 тис. куб. м відходів (понад 1,5 тис. т з міста Харкова), а щорічно – понад 1 млн куб. м. За інформацією Харківської міськради, тут буде багатопрофільний комбінат. Серед функцій підприємства – система роздільного збирання, сортування, рекультивація та переробка сміття. Він дозволить направляти на вторинну переробку 40–45 % відходів, що, у свою чергу, значно збільшить термін експлуатації полігону. Також на комплексі буде добуватися полігонний газ для виробництва електроенергії, яку поставлятимуть на енергоринок. Гроші (44 млн дол.) дасть Світовий банк.
.
Сучасні комплекси із утилізації відходів, за законом, мають зводити у трьох кілометрах від водойм, в одному кілометрі від меж міста та у 500 метрах від житлових будинків, плюс на такому полігоні має бути санітарна зона 500 метрів, – пояснює екоактивістка Марина Зайцева.
Корисне виробництво
Загалом ситуація з твердими побутовими та промисловими відходами в Україні далека від ідеальної, стверджує аналітик інформаційної кампанії «Сильніші разом!» Віталій Горобець. За даними Держстату, на сьогодні кількість накопичених відходів перевищує 12 млрд тонн.
Сміттям захаращено 5–7 % території України, а це близько 30 000 квадратних кілометрів. Площа зареєстрованих полігонів становить близько 12 000 квадратних кілометрів, тобто трохи більше ніж 2 % площі країни. Лише 4 % побутових відходів переробляються на сміттєспалювальних заводах, що генерують позитивну енергію.
– По-перше, не побудовано інфраструктуру з роздільного збирання, сортування та утилізації твердих побутових відходів. Це суттєво знижує рівень переробки та утилізації і, відповідно, підвищує рівень їх захоронення, – говорить аналітик. – Однак чи не найголовніше, – проблеми в законодавстві, пов'язаному з поводженням з побутовими відходами. Загалом в Україні відсутня загально-національна стратегія розв'язання проблем засмічення.
Робота в цьому напрямі тільки розпочинається. Так, Мінекології спільно з Мінрегіонбудом, Мінекономіки та представниками ЄБРР почали розробляти Національну стратегію поводження з відходами, її підготовку планується завершити до кінця року. Паралельно узгоджуватиметься й законодавство.
При розробці стратегії українські урядовці та екологи орієнтуватимуться, у тому числі, на стандарти поводження з відходами в ЄС. Там показник використання матеріалів на одну особу дорівнює 16 тонн, з яких шість стають відходами. Кожен з 500 мільйонів жителів ЄС у межах відходів домогосподарств у середньому генерує півтонни побутового сміття на рік. Загалом ЄС продукує близько 3 млрд тонн відходів на рік – 40 % з цього повторно використовується або йде на переробку.
При цьому сфера поводження з твердими відходами та переробна індустрія в ЄС має оборот у 137 млрд євро, що є трохи більше за 1,1 % усього ВВП. Разом ці сфери створюють 2 млн робочих місць.
Загалом до 2020 року країни – члени ЄС мають переробляти 50 % муніципальних і 70 % будівельних відходів. Частка того, що йде на звалища, має бути скороченою до 30 %, а на спалення – до 20 %. До 2050-го на переробку має іти до 100 % відходів. Лідерами з переробки є Німеччина, Нідерланди та Австрія, де переробляється близько 70 % відходів. Швеція, Данія, Бельгія та Люксембург мають трохи нижчі показники.
Тамара Кіч, кореспондент
При використанні матеріалів публікації посилання на сайт "Слобідський край" є обов`язковим: http://www.slk.kh.ua/
Загалом ситуація з твердими побутовими та промисловими відходами в Україні далека від ідеальної, стверджує аналітик інформаційної кампанії «Сильніші разом!» Віталій Горобець. За даними Держстату, на сьогодні кількість накопичених відходів перевищує 12 млрд тонн.
Сміттям захаращено 5–7 % території України, а це близько 30 000 квадратних кілометрів. Площа зареєстрованих полігонів становить близько 12 000 квадратних кілометрів, тобто трохи більше ніж 2 % площі країни. Лише 4 % побутових відходів переробляються на сміттєспалювальних заводах, що генерують позитивну енергію.
– По-перше, не побудовано інфраструктуру з роздільного збирання, сортування та утилізації твердих побутових відходів. Це суттєво знижує рівень переробки та утилізації і, відповідно, підвищує рівень їх захоронення, – говорить аналітик. – Однак чи не найголовніше, – проблеми в законодавстві, пов'язаному з поводженням з побутовими відходами. Загалом в Україні відсутня загально-національна стратегія розв'язання проблем засмічення.
Робота в цьому напрямі тільки розпочинається. Так, Мінекології спільно з Мінрегіонбудом, Мінекономіки та представниками ЄБРР почали розробляти Національну стратегію поводження з відходами, її підготовку планується завершити до кінця року. Паралельно узгоджуватиметься й законодавство.
При розробці стратегії українські урядовці та екологи орієнтуватимуться, у тому числі, на стандарти поводження з відходами в ЄС. Там показник використання матеріалів на одну особу дорівнює 16 тонн, з яких шість стають відходами. Кожен з 500 мільйонів жителів ЄС у межах відходів домогосподарств у середньому генерує півтонни побутового сміття на рік. Загалом ЄС продукує близько 3 млрд тонн відходів на рік – 40 % з цього повторно використовується або йде на переробку.
При цьому сфера поводження з твердими відходами та переробна індустрія в ЄС має оборот у 137 млрд євро, що є трохи більше за 1,1 % усього ВВП. Разом ці сфери створюють 2 млн робочих місць.
Загалом до 2020 року країни – члени ЄС мають переробляти 50 % муніципальних і 70 % будівельних відходів. Частка того, що йде на звалища, має бути скороченою до 30 %, а на спалення – до 20 %. До 2050-го на переробку має іти до 100 % відходів. Лідерами з переробки є Німеччина, Нідерланди та Австрія, де переробляється близько 70 % відходів. Швеція, Данія, Бельгія та Люксембург мають трохи нижчі показники.
Тамара Кіч, кореспондент
При використанні матеріалів публікації посилання на сайт "Слобідський край" є обов`язковим: http://www.slk.kh.ua/
