СЛОБІДСЬКИЙ КРАЙ
Не газом єдиним
Чим буде вигідно нагріти хату узимку
Майбутнього опалювального сезону власникам приватного будинку площею 70 квадратних метрів за місяць опалення газом потрібно буде сплатити від 3000 гривень
Альтернативу можуть скласти вугілля, дрова, електрика... Чи є ці варіанти вигідними для слобідських родин, які особливості різних джерел енергії, які ціни, з'ясовував кореспондент «СК».
Готуй дрова з літа
Для власників будинків без опалення газом або для тих, хто шукає йому альтернативу, саме час замислитися, як отопити свою хату взимку. Жителі сіл уже зараз запасаються дровами. Аби вийшло дешевше, навіть купують одну вантажівку дров на дві родини – наприклад, наполовину із сусідами. У когось запаси ще з минулої зими залишилися, а комусь цілої машини забагато.
У селі Рубіжне Вовчанського району минулого року машина дубових дров – 10 складометрів (0,75 кубометра) – вартувала приблизно 3200 грн, а в 2014-му – на тисячу дешевше. У цю суму входить безпосередньо ціна самих дров, доставляння та вивантаження на зазначену територію. Пиляння і рубка дров коштували додатково 700–800 грн. Машина вже готових, пиляних дров минулого року обходилася у 4500–7000 грн. До того ж, у кожному районі області ціни на дрова могли бути різними.
Такі ціни минулоріч готували перекупники. А якщо вам звернутися безпосередньо до лісництва, то вийде дещо інакше. Згідно зі встановленими державою нормами, складометр твердолистяних дров коштує від 144 до 204 грн залежно від вашого району проживання в області. Звісно, що перекупники цю вартість підвищують чи не в півтора рази. Порівняно з 2014-м минулого літа дрова піднялися в ціні всього на 5 %.
Цього року, за словами прес-секретаря Харківського обласного управління лісового та мисливського господарства Сергія Муковоза, мінімальна ціна на дрова твердих порід за кубометр складає 130 грн, а максимальна – 230 грн (без ПДВ і за умови самовивозу). Причому мінімальну ціну в лісгоспі братимуть з тих, кому місцева рада видала відповідну довідку, що людина має пічне опалення. Тим, хто не має такої довідки, відпустять дрова за максимальною ціною.
– Такі дрова відпускаються людям в основному розпилені по метру. Це зручно, адже їх можна вантажити вручну, – розповідає Сергій Муковоз. – Якщо потрібно розпиляти-порубати дрова – у лісгоспах є дровоколи, за їхні послуги потрібно буде доплатити.
Для власників будинків без опалення газом або для тих, хто шукає йому альтернативу, саме час замислитися, як отопити свою хату взимку. Жителі сіл уже зараз запасаються дровами. Аби вийшло дешевше, навіть купують одну вантажівку дров на дві родини – наприклад, наполовину із сусідами. У когось запаси ще з минулої зими залишилися, а комусь цілої машини забагато.
У селі Рубіжне Вовчанського району минулого року машина дубових дров – 10 складометрів (0,75 кубометра) – вартувала приблизно 3200 грн, а в 2014-му – на тисячу дешевше. У цю суму входить безпосередньо ціна самих дров, доставляння та вивантаження на зазначену територію. Пиляння і рубка дров коштували додатково 700–800 грн. Машина вже готових, пиляних дров минулого року обходилася у 4500–7000 грн. До того ж, у кожному районі області ціни на дрова могли бути різними.
Такі ціни минулоріч готували перекупники. А якщо вам звернутися безпосередньо до лісництва, то вийде дещо інакше. Згідно зі встановленими державою нормами, складометр твердолистяних дров коштує від 144 до 204 грн залежно від вашого району проживання в області. Звісно, що перекупники цю вартість підвищують чи не в півтора рази. Порівняно з 2014-м минулого літа дрова піднялися в ціні всього на 5 %.
Цього року, за словами прес-секретаря Харківського обласного управління лісового та мисливського господарства Сергія Муковоза, мінімальна ціна на дрова твердих порід за кубометр складає 130 грн, а максимальна – 230 грн (без ПДВ і за умови самовивозу). Причому мінімальну ціну в лісгоспі братимуть з тих, кому місцева рада видала відповідну довідку, що людина має пічне опалення. Тим, хто не має такої довідки, відпустять дрова за максимальною ціною.
– Такі дрова відпускаються людям в основному розпилені по метру. Це зручно, адже їх можна вантажити вручну, – розповідає Сергій Муковоз. – Якщо потрібно розпиляти-порубати дрова – у лісгоспах є дровоколи, за їхні послуги потрібно буде доплатити.
Нагадаємо алгоритм дій для отримання дров за мінімальну ціну: треба звернутися до своєї сільської ради по довідку. У цьому документі має бути зазначено, що ви є жителем цього району, у вас пічне опалення і вам потрібна певна кількість дров на опалювальний сезон. Далі йдете в місцевий лісгосп, віддаєте довідку та отримуєте потрібну кількість дров, в основному це 10 складометрів - цієї кількості має вистачити на весь опалювальний сезон
Крім дров, сьогодні лісгоспи готують на продаж також пресовані брикети. Як розповіли у відомстві, деревні брикети готують тільки в одному лісному господарстві – Гутянському, що на Богодухівщині, і здебільшого не для населення, а для закладів соціальної сфери – шкіл, лікарень, дитсадків тощо. До слова, твердопаливні котли, у які закладають брикети, дрова, пелети та ін., сьогодні особливо популярні. Ці пристрої поєднують у собі порівняно більшу доступність твердого палива, низьку вартість установлювання і досить високу ефективність (коефіцієнт корисної дії може досягати значення 85–95 %). Працездатність твердопаливних котлів забезпечується за рахунок їх періодичного «дозаправляння», яке необхідно проводити вручну 3–4 рази на добу. Серед недоліків системи опалення на твердому паливі – необхідність заготівлі, сушіння та організації зберігання дров (вугілля, брикетів тощо).
Так, за тонну паливних брикетів у приватних підприємців потрібно буде віддати 2300 гривень. Трохи більше, а саме 2550 гривень за тонну, у середньому просять за пелети (гранульовані). Мішок пелетів вагою 15 кг оцінюють від 70 гривень Разом із тим, ціна може коливатися, бо залежить від того, з якої деревини зроблено пелети. За тонну букових пелетів можуть попросити і від 3000 гривень Якщо взяти за приклад будинок у 100 кв. м, то на опалювальний сезон для його обігріву знадобиться приблизно 4–4,5 т. Тож виходить, що на опалення пелетами за зиму потрібно буде віддати в середньому 10 000 гривень.
Так, за тонну паливних брикетів у приватних підприємців потрібно буде віддати 2300 гривень. Трохи більше, а саме 2550 гривень за тонну, у середньому просять за пелети (гранульовані). Мішок пелетів вагою 15 кг оцінюють від 70 гривень Разом із тим, ціна може коливатися, бо залежить від того, з якої деревини зроблено пелети. За тонну букових пелетів можуть попросити і від 3000 гривень Якщо взяти за приклад будинок у 100 кв. м, то на опалювальний сезон для його обігріву знадобиться приблизно 4–4,5 т. Тож виходить, що на опалення пелетами за зиму потрібно буде віддати в середньому 10 000 гривень.
Вугілля, електроенергія та інші варіанти
Щодо інших альтернатив газу, вугілля та електроенергії, то це вже справа, як то кажуть, на любителя. Як зазначають фахівці, вугілля сьогодні найменш популярне серед населення. І вигідне воно жителям лише тих районів, де є вугільні склади. А так доведеться самостійно шукати поставників вугілля. Так, підприємці в Харкові за тонну антрациту просять 3500 грн, а за довгополум'яне вугілля – 2500 грн. Обіцяють доставити вугілля в будь-яку точку області. Але за цю послугу також потрібно буде розрахуватися додатково. У деяких підприємствах пропонують знижки пенсіонерам на кожній тонні.
Опалення за допомогою електричного котла – навіть дуже непоганий варіант. Температуру можна регулювати окремо в кімнатах, але тільки в тому разі, якщо у вас: стабільна хороша лінія, перебоїв у подачі електроенергії не буває, немає обмежень щодо споживаної потужності. Однак нестабільність тарифної політики не дає впевненості, що сьогодні й завтра ціна на електроенергію буде однаковою. Зараз ціна електроенергії складає 57 коп. за 1 кВт·год з ПДВ (за обсяг, спожитий до 100 кВт·год електроенергії на місяць). Не забуваймо, що у вересні чекаємо на чергове дорожчання електроенергії, коли ціна зросте до 71,4 коп. Та й на безперебійну подачу електроенергії взимку селянам не варто дуже розраховувати. Досвід двох минулих років показав, що одна година негоди може позбавити світла цілі села на кілька діб.
Джерелом енергії для опалення вашої оселі може бути навіть і вітрогенератор або сонячна батарея. Ось вона, безкоштовна енергія для опалення! Однак підступ у цінах на акумулятори та строк їх служби. Уночі сонце не світить, а вітер дме не завжди. Енергію треба накопичувати, і обсяг батарей повинен бути великим. Що виливається в ціну як мінімум у кілька тисяч доларів США. Більше споживання – більший обсяг батарей і їх вартість. А ресурс – не більше ніж п'ять років
Щодо інших альтернатив газу, вугілля та електроенергії, то це вже справа, як то кажуть, на любителя. Як зазначають фахівці, вугілля сьогодні найменш популярне серед населення. І вигідне воно жителям лише тих районів, де є вугільні склади. А так доведеться самостійно шукати поставників вугілля. Так, підприємці в Харкові за тонну антрациту просять 3500 грн, а за довгополум'яне вугілля – 2500 грн. Обіцяють доставити вугілля в будь-яку точку області. Але за цю послугу також потрібно буде розрахуватися додатково. У деяких підприємствах пропонують знижки пенсіонерам на кожній тонні.
Опалення за допомогою електричного котла – навіть дуже непоганий варіант. Температуру можна регулювати окремо в кімнатах, але тільки в тому разі, якщо у вас: стабільна хороша лінія, перебоїв у подачі електроенергії не буває, немає обмежень щодо споживаної потужності. Однак нестабільність тарифної політики не дає впевненості, що сьогодні й завтра ціна на електроенергію буде однаковою. Зараз ціна електроенергії складає 57 коп. за 1 кВт·год з ПДВ (за обсяг, спожитий до 100 кВт·год електроенергії на місяць). Не забуваймо, що у вересні чекаємо на чергове дорожчання електроенергії, коли ціна зросте до 71,4 коп. Та й на безперебійну подачу електроенергії взимку селянам не варто дуже розраховувати. Досвід двох минулих років показав, що одна година негоди може позбавити світла цілі села на кілька діб.
Джерелом енергії для опалення вашої оселі може бути навіть і вітрогенератор або сонячна батарея. Ось вона, безкоштовна енергія для опалення! Однак підступ у цінах на акумулятори та строк їх служби. Уночі сонце не світить, а вітер дме не завжди. Енергію треба накопичувати, і обсяг батарей повинен бути великим. Що виливається в ціну як мінімум у кілька тисяч доларів США. Більше споживання – більший обсяг батарей і їх вартість. А ресурс – не більше ніж п'ять років
Для середньо утепленого будинку потреба в тепловій енергії розраховується дуже просто: 1 кВт на 10 кв. м площі.
Для будинку площею 100 кв. м потрібно 10 кВт тепла. Щоправда, стільки потрібно буде в найхолодніший період.
Фактично ж більшу частину часу споживання набагато менше.
Для будинку площею 100 кв. м потрібно 10 кВт тепла. Щоправда, стільки потрібно буде в найхолодніший період.
Фактично ж більшу частину часу споживання набагато менше.
Експертна думка
Перший заступник начальника управління паливно-енергетичного комплексу Харківської облдержадміністрації Дмитро Тараненко:
– Уявіть собі, кожного ранку ви встаєте і розігріваєте собі поїсти на дровах чи на вугіллі або кожні чотири години вам потрібно вставати й підкидати ті ж пелети чи вугілля. Наша позиція така: краще газового опалення у плані зручності, легкості в обслуговуванні ще нічого не вигадали. Включили газовий котел-автоматику – і він працює. Крім того, ми ж не зупиняємо газифікацію сіл, а продовжуємо її. Звісно, що кожен думає, як зекономити, а зекономити можна лише запроваджуючи енергоефективні технології. Тому потрібно утеплювати свої помешкання, замінювати вікна, ставити котли з кращим ККД. Ми ж інтегруємося в ЄС, а там економлять уже давно. Маємо в Україні клас енергоефективності будівель F – це один з нижчих серед європейських країн. Якщо у вас стоїть котел із ККД 60 %, то про що може йти мова? Зараз існує чимало програм – так звані «теплі кредити», коли держава гасить 40 % від кредитних грошей, узятих людиною на заходи з енергоефективності. У районах та областях є подібні програми. Людина приходить, бере гроші, наприклад, на утеплення фасаду. Частину потім держава допоможе сплатити.
Перший заступник начальника управління паливно-енергетичного комплексу Харківської облдержадміністрації Дмитро Тараненко:
– Уявіть собі, кожного ранку ви встаєте і розігріваєте собі поїсти на дровах чи на вугіллі або кожні чотири години вам потрібно вставати й підкидати ті ж пелети чи вугілля. Наша позиція така: краще газового опалення у плані зручності, легкості в обслуговуванні ще нічого не вигадали. Включили газовий котел-автоматику – і він працює. Крім того, ми ж не зупиняємо газифікацію сіл, а продовжуємо її. Звісно, що кожен думає, як зекономити, а зекономити можна лише запроваджуючи енергоефективні технології. Тому потрібно утеплювати свої помешкання, замінювати вікна, ставити котли з кращим ККД. Ми ж інтегруємося в ЄС, а там економлять уже давно. Маємо в Україні клас енергоефективності будівель F – це один з нижчих серед європейських країн. Якщо у вас стоїть котел із ККД 60 %, то про що може йти мова? Зараз існує чимало програм – так звані «теплі кредити», коли держава гасить 40 % від кредитних грошей, узятих людиною на заходи з енергоефективності. У районах та областях є подібні програми. Людина приходить, бере гроші, наприклад, на утеплення фасаду. Частину потім держава допоможе сплатити.
Гроші на котли
Тим часом Державне агентство з енергоефективності та енергозбереження пропонує українцям, які хочуть відмовитися від газових котлів, допомогу. Там запевняють, що грошей на допомогу при придбанні «негазових» котлів у держбюджеті ще достатньо – понад 70 млн грн. Цієї суми, за підрахунками фахівців, має вистачити, щоб близько 7000 домогосподарств змогли відмовитися від дорогого газу та встановили котли на альтернативних видах палива.
Як повідомив глава Держенергоефективності Сергій Савчук, відповідно до Урядової програми з енергоефективності, населення може отримати безповоротну фінансову допомогу на заміну газових котлів: для фізичних осіб – 20 % відшкодування суми залучених коштів, для субсидіантів – 70 %.
– За минулий тиждень 11–18 липня населенням залучено 11,9 млн грн на придбання 686 «негазових» котлів. Це майже втричі більше за суму коштів, освоєних позаминулого тижня, – наголосив Сергій Савчук, коментуючи дані щотижневого моніторингу Урядової програми з енергоефективності.
До речі, програму підтримки населення до переходу на альтернативні види палива було запроваджено ще в жовтні 2014 року. Із того часу спостерігається стабільне підвищення попиту на придбання «негазових» котлів, наголошують експерти. За весь час дії програми українці залучили 280 млн грн на придбання майже 17 000 «негазових» котлів. Зі свого боку Уряд відшкодував їм 58,9 млн грн. У держагенстві переконані, що заміна газових котлів за урядової підтримки – це можливість кожному господарству повністю відмовитися від імпортованого газу та перейти на використання місцевих видів палива.
При використанні матеріалів публікації посилання на сайт "Слобідський край" є обов`язковим: http://www.slk.kh.ua/
Максим ГРЕК, кореспондент
Тим часом Державне агентство з енергоефективності та енергозбереження пропонує українцям, які хочуть відмовитися від газових котлів, допомогу. Там запевняють, що грошей на допомогу при придбанні «негазових» котлів у держбюджеті ще достатньо – понад 70 млн грн. Цієї суми, за підрахунками фахівців, має вистачити, щоб близько 7000 домогосподарств змогли відмовитися від дорогого газу та встановили котли на альтернативних видах палива.
Як повідомив глава Держенергоефективності Сергій Савчук, відповідно до Урядової програми з енергоефективності, населення може отримати безповоротну фінансову допомогу на заміну газових котлів: для фізичних осіб – 20 % відшкодування суми залучених коштів, для субсидіантів – 70 %.
– За минулий тиждень 11–18 липня населенням залучено 11,9 млн грн на придбання 686 «негазових» котлів. Це майже втричі більше за суму коштів, освоєних позаминулого тижня, – наголосив Сергій Савчук, коментуючи дані щотижневого моніторингу Урядової програми з енергоефективності.
До речі, програму підтримки населення до переходу на альтернативні види палива було запроваджено ще в жовтні 2014 року. Із того часу спостерігається стабільне підвищення попиту на придбання «негазових» котлів, наголошують експерти. За весь час дії програми українці залучили 280 млн грн на придбання майже 17 000 «негазових» котлів. Зі свого боку Уряд відшкодував їм 58,9 млн грн. У держагенстві переконані, що заміна газових котлів за урядової підтримки – це можливість кожному господарству повністю відмовитися від імпортованого газу та перейти на використання місцевих видів палива.
При використанні матеріалів публікації посилання на сайт "Слобідський край" є обов`язковим: http://www.slk.kh.ua/
Максим ГРЕК, кореспондент
